Образ прокурорських працівників у свідомості суспільства.
Прокуратура після 1917 роки постала і розвивалася, як жорстко централізована система, відповідна адміністративно-територіальним поділом країни. Була потрібна сувора дисципліна прокурорських працівників, декларувалося єдність політики й фахової поведінки з урахуванням наказів Генерального прокурора, виконуючого волю Комуністичної партії. У той самий час на діяльність прокуратури постійно впливали місцева влада, від прихильності яких прокурори завжди, були залежні (період вони були ще більше залежать від «надрегіонального» закінчувався НКВС і керовані ним структур). Це деяких випадках зводило нанівець реальне значення прокурорської діяльності, інколи ж перетворювало їх у знаряддя боротьби кланів, елітних груп. Залежну від створення низки сил становище органів прокуратури сильно позначалося на вимоги до професійному праці і поведінці прокурорів, визначало собою відбір кадрів. Очевидно, забезпечення реальної централізованості системи, тобто. її незалежності він протизаконних впливів, продовжує залишатися нагальним завданням. За законом прокурори здійснюють наступний види діяльності: розслідування справ; загальний нагляд, тобто. нагляд над виконанням законів найрізноманітнішими структурами, і навіть за відповідністю законам видаваних ними правових актів; нагляд над виконанням права і свободи людини і громадянина федеральними міністерствами й, представницькими і виконавчими органами суб'єктів України, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, органами контролю, їх посадовими особами, і навіть органами управління і керівниками комерційних і некомерційних організацій; нагляд над виконанням законів органами, здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання і (попередня слідство; нагляд над виконанням законів адміністраціями органів прокуратури та установ, виконуючих покарання і які використовують призначувані судом заходи примусового характеру, адміністраціями місць змісту затриманих і ув'язнених під варту; карне переслідування відповідно до повноваженнями, встановленими кримінально-процесуальним законодавством; координацію діяльності правоохоронних органів боротьби з злочинністю. На початку та середині 1990-х років у процесі становлення державності України система прокурорського нагляду значною мірою перебуває у пошуку свого місця у суспільстві. Про мету і змісті прокурорської діяльності ведуться суперечки, причому зазвичай дуже жорсткі.
Професійні особливості діяльності прокурорів визначаються змістом прокурорської діяльність у цілому і до поділом праці всередині прокуратури. Існує серйозна відмінність міжпрокурорами-руководителями іпрокурорами-исполнителями (прокурори відділів, помічники) за обсягом компетенції. Прокурор керівник приймає всі у межах компетенції органу;прокурор-исполнитель лише готує їх. Прокурорська діяльність ввозяться суворопроцедурно-нормативном порядку, які визначає зміст роботи окремих прокурорів і означає, основні види дій здійснюються ними з урахуванням наданих їм повноважень, у вигляді, передбаченої Законом, й за наявності існуючих підстав. Цевлечет різну ступінь самостійності відповідальності прокурорів, породжуючи, у разі, необхідність ґрунтовнішого оволодінняматериально-правовими і процесуальними нормами і, постійного шанування ним. Звісно, діяльність прокуратури, хоч і поширюється попри всі царини життя суспільства, як іде, а й обмежується законом. Як відомо, прокурор не втручається уоперативно-хозяйственную чи соціально-культурну діяльність: обмежуючи себе, він реагує лише з порушення ними закону. Реальне зміст різних напрямів прокурорського нагляду, зрозуміло, може це має змінюватися залежно від реальної соціального розвитку та потребправоохрани. Але прокурора у цій галузі ініціюється з урахуванням закону, ввозяться межах закону прямо зазначеними у законі методами (попередження, розмова, протест тощо.) На відміну від судді й у значною мірою від слідчих окремі прокурори мають значно меншою посадовий самостійністю. Практично всі найважливіших рішень приймаються від імені прокурора, який очолює орган прокуратури, відповідно повинні бути їм затверджені чи санкціоновані. У сфері прокурорської діяльності неможливо автоматичне застосування закону, отже, розсуд прокурора грає саму серйозну роль. Як професіоналів це зобов'язує прокурорів до мисленню, до оволодіння відповіднимиприемамиправореализационной техніки. Самостійність прокурорської діяльності мусить бути підкріплена певними гарантіями.
У разі початку ринкових відносин нашій країні визначився курс - на формування правової держави, який передбачає загальне без будь-яких винятків підпорядкування закону усіх суб'єктів громадських відносин, послідовну і рішучу боротьбу із будь-якими правопорушниками, тобто. всемірне зміцнення законності. У зв'язку з цим значно зростає роль прокуратури, покликаної нагляду за точним і однаковим виконанням діючих території України законів органами місцевого самоврядування, міністерствами, відомствами й іншими органами державного устрою і господарського управління і місцевого контролю, підприємствами, установами, організаціями та об'єднаннями, незалежно від своїх підпорядкованості, громадськими організаціями та рухами, посадовими особами та громадянами. Здійснюючи нагляд над виконанням законів, прокурори виявляють порушення законності і вживають заходів, створені задля їхнє усунення. Ці заходи перебувають у порушенні діяльності органівуправомоченних державою розв'язувати виниклі у суспільстві правові конфлікти, відновлювати порушені і залучати правопорушників до відповідальності. Беручи участь у судовий розгляд цивільних справ, вони продовжують виконання покладених ними обов'язків у здійсненні нагляду над виконанням законів і усіма учасниками судочинства. Водночас сприяють суду в правильному вирішенні справ: йому у дослідженні й оцінки доказів, встановлення фактів предмета доведення, тлумаченні норм права, оцінці правомірності вимог, і заперечень сторін тощо. І тому вони наділені широким колом процесуальних правий і, отже, є суб'єктами громадянського процесуального права. Визначаючи завдання прокурорів у цивільному судочинстві на етапі, Генеральний Прокурор України пропонує підлеглим прокурорам зосередити особливу увагу на дотриманні правового режиму на в промисловості й сільське господарство, захисту гарантованих Конституцією України та іншими законами права і свободи громадян, забезпеченні законності під час здійснення правосуддя у справах, усуненні і викоріненні порушень законності. У України щорічно розглядається понад два мільйони цивільних справ. Близько дев'яносто відсотків задовольняються судами. Це свідчить про обгрунтованості заявлених позовів та зрослою активності за захисту своїх правий і охоронюваних законом інтересів. Складність завдань, завдань, які судами під час вирішення ними суперечок, зумовлює необхідність посилення прокурорського нагляду у сфері громадянського судочинства.Прокурорам слід домагатися залучення кожного винного в заподіяння шкоди матеріальної відповідальності, використовуючи у своїй ініціативу керівників держави і юридичної служби підприємств і закупівельних організацій. Особливу увагу слід приділяти дотриманню конституційні права на працю, житло, авторське право, право виборців і ряду раціоналізаторів, прав, що виникають збрачно-семейних відносин, а як і застосування закону про порядок оскарження до суду неправомірних дій державних посадових осіб, які б громадян.
Нагляд прокурора у справах у суді першої інстанції ввозяться формах пред'явлення й підтримки у суді позову, а як і участі у розгляді судом цивільних справ України та формулювання висновку.Виявив порушення законності, прокурор звертається в суд першої інстанції з жаданням його усуненні, відновлення порушених правий і інтересів, притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності. У цьому прокурор зобов'язаний забезпечити законність порушення громадянського справи, тобто. звертатися в суд тільки з правомірними вимогами, дотримуючи правил підвідомчості, підсудності тощо. Прокурор вправі поводження з будь-яким підвідомчим і підсудним суду позовом, не підміняючи, проте, самих зацікавлених осіб. Відповідно до принципом диспозитивності останні самі мусять піклуватися про захисту своїх правий і охоронюваних інтересів. Прокурор пред'являє позов, коли сама позивач по будь-яким причин неспроможна скористатися судової захистом чи зумисне ухиляється що від цього, чого істотно страждають інтересів інших осіб, найчастіше держава. Прокурор суд має приймати заходи до відшкодування шкоди, заподіяної розкраданням державного та громадського майна, і інших правопорушень. Перед зверненням до суду прокурор зобов'язаний з вичерпної повнотою встановити факти підстави для позову, зібрати всі докази, виявивши усіх зацікавлених осіб, визначивши їх процесуально правове повноваження. Прокурор вправі як подавати, а й порушувати питання про порушенні справ, що виникають з адміністративно-правових відносин, а як і справ особливого виробництва. Перші порушуються їм у вигляді приношення протесту чи звернення, другі - переважно шляхом звернення і тільки за деякими категоріям справ - складенням протесту. Порушення громадянського справи з ініціативи прокурора передбачає обов'язкову її у судовий розгляд, хоча чинне громадянське процесуальне законодавство цього прямо коштів. Воно позначається у підтримці позовів, заяв, протестів. Нагляд над виконанням законів у виробництві суду першої інстанції включає перевірку законності й обгрунтованості судових постанов, і опротестування їх, у цьому необ-хідно. Дуже важливо було виявити порушення законності і вчасно приймати заходи до усунення до вступу судових актів у чинність закону. Можна і треба перевіряти судові акти і після вступу в чинність закону. Але це вже як виняток. Підставою для роботи з протестами у разі є необгрунтованість судових актів чи значні порушення норм матеріального чи процесуального права. Здійснюється прокурорський нагляд і поза виконанням актів правосуддя. Необхідність його викликається прагненням домогтися фактичного усунення порушень законності, реального відновлення порушеного правничий та інтересів громадян, установ, організацій, підприємств, держави. Прокурору слід дотримуватись вимогу закону про місячному терміні, протягом якого суд вправі прийняти до виробництва його позовна заява. Прокурор як і вправі звернутися до суду із заявою, коли потрібно порушити особливе виробництво. При судовому розгляді заявленого позову прокурор процесуально самостійний. Зазвичай, прокурори підтримують заявлений позов, якщо для розслідування обставин справи необхідно відмовитися від позовних вимог, або змінити підстави для позову, або знизити розмір стягнення, прокурор може зробити це. У таких випадках прокурору непотрібен погоджувати умови та вимоги з автором протесту, якби він обіймав керівне положення щодо прокурора, виступав на суді. Прокурор дає суду пояснення з учиненому на позову, представляє докази, через які вважає обгрунтованими власні вимоги. Прокурор вправі представляти суду письмові документи. Прокурор, що пред'явив позов у суді, виступає першим. Прокурори який завжди опікуються дотриманням закону за розгляді справ про відшкодування шкоди, заподіяної робітникам і службовцям каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я. Деякі справи цієї категорії приймаються судами до свого провадження без перевірки дотримання позивачами встановленого порядку попереднього позасудового розв'язання спору адміністрацією, комітетом профспілки.
Касаційна інстанція - орган, контролюючий законність і обгрунтованість судових рішень, визначень, котрі вступили в чинність закону. Прокурор вправі опротестувати рішення чи підтримати обгрунтовані скарги осіб, що у справі, аби домогтися усунення порушень законності. Разом із цим у його обов'язки входить вживання заходів з запобіганню скасування чи зміни законних і економічно обгрунтованих рішень і ухвал суду першої інстанції. Ці заходи складаються, по-перше, у спростуванні доказів, які у скаргах осіб, що у справі, по-друге, в виправленні власних помилок, допущених при оскарження. Якщо протест принести неправильно, повинен бути відкликаний на початок засідання. Участь прокурора в засіданнях суду другий інстанції припустимо з кожного цивільному справі. Форма участі - дача висновку про законності й обгрунтованості рішення суду першої інстанції. Нагляд за законністю і обґрунтованістю визначень касаційної інстанції виявляється у перевірці відповідності їх чинного законодавства й у приношенні у разі потреби протестів. Скасування чи зміну незаконних і без необґрунтованих рішень і ухвал, які почали чинність закону, виробляється наглядової інстанцією. Участь прокурора у її засіданнях реалізується у формі підтримки принесеного їм, або вищим прокурорам протесту і дачі висновки за справі, коли вона розглядається по протесту голови відповідного судна, чи його заступники. Здійснюється як і контроль над законністю і обґрунтованістю визначень і постанов, винесених судами гаразд нагляду. Прокурор має право своєю заявою ставити перед відповідним судом питання про перегляд судових рішень, визначень, постанов по нововідкриті обставини.
Взаємини прокурорів із працівниками інших органів, до функцій яких входить боротьби з злочинністю, має 2 аспекти. Перший полягає у прокурорському нагляді над виконанням законів органами, здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання і (попередня слідство. Основна діяльність із виявлення і розкриттю злочинів здійснюється посадовими особами органів внутрішніх справ, органів Федеральної служби й безпеки і від податкової поліцією. Оперативно-пошукова діяльність у тієї частини, де вона регламентована законом,поднадзорна прокурорам. Прокурор бере участь у розгляді справ судом у разі, передбачених процесуальним законодавством та інших. законами. Найважливішою функцією цієї бурхливої діяльності прокурора здійснення кримінального переслідування. Реалізується цю функцію, передусім, у телевізійному виступі прокурора як державної обвинувача. Прокурор вправі звернутися до суду із заявою або у залежить від будь-який стадії процесу, якщо це вимагатиме захисту прав громадян, і охоронюваних законом інтересів товариства чи держави. Підтримуючи перед судом державне обвинувачення, прокурор бере участь у дослідженні доказів, дає висновок щодо які виникають під час розгляду питанням, представляє суду свої думки з приводу застосування кримінального законом і міри покарання щодо підсудного. У цьому прокурор керується як вимогами закону, а й своїм внутрішнім переконанням, заснованому у всі обставини справи, тим паче, що тягар доведення провини лежить на жіночих ньому. Здійснюючи своєї діяльності з державного обвинуваченню, прокурор забезпечує захист особистості, її права і свободи, інтересів товариства та держави, швидке і повний розкриття злочину, викриття винних і правильність застосування закону від тим, щоб кожен який учинив злочин було піддано справедливому покараннюі жоден невинний ні притягнутий до кримінальної відповідальності держави і засуджений.
У тому мірою з законодавчими органами контактують все прокурори.Организуют роботупрокурори-руководители прокуратур. У прокуратурах можна створити також спеціалізовані підрозділи або призначені конкретні працівники прокуратури, які безпосередньо визначають підтримку ділових зв'язку з законодавчими органами. Прокурори періодично зустрічаються з керівниками представницьких органів, інформують їх про цілі прибуття і порядок майбутньої роботи,истребуют від нього правові акти та інших. відомості, проводять перевірки виконання законів і принцип законності правових актів, вимагають проведення у органах представницької і владі, здійснюють інші дії, створені задля попередження порушень законів представницькими органами. Контакти з органами виконавчої згори до низу прокурори підтримують у різних формах. Вони виявляється у процесі організації та здійснення прокурорського нагляду над дотриманням законів. До того ж контакти підтримуються лінією участі прокурорів що з органами виконавчої влади розроблення заходів (заходів), вкладених у попередження чи скорочення правопорушень, і особливо злочинів у цілому, або їх конкретних видів.
Основна форма контактів прокурорів із засобами масової інформації – це взаємний обміну інформацією. Працівників телебачення, радіо, періодичної преси зазвичай цікавить інформація, що є у прокуратурі, про характерсовершенних злочинів, про розслідування справ, особливо викликають підвищений суспільного резонансу, динаміку злочинності, про заходи, зроблених прокуратурою із запобігання правопорушень, й багато іншого. Даючи ті чи інші відомості до засобів масової інформації, прокурори цим інформують населення стані законності та компенсаційні заходи, прийнятих по її зміцненню. Натомість прокурорів цікавлять оголошувані у засобах масової інформації інформацію про фактах порушення законів, особливо про дії, містять ознаки злочинів, щодо порушення права і свободи громадян, інтересів. Інші форми контактів – це виступ прокурорів з і телебаченню з роз'ясненнями вимог законів, з питань профілактики правопорушень, про перебіг попереднього слідства у кримінальних справ, з відповідями стосовно питань слухачів (глядачів). Цим самим питанням присвячуються опубліковані прокурорами статті, замітки у періодичної преси.
Прокурорским працівникам присвоюються відповідно до стажем праці та посадою класні чини. Професійна кар'єра працівника прокуратури передбачає переміщення на вищі посади й зміну напрямків роботи, включаючи перехід загальних запитань до вужчої спеціалізації. Швидкість й можливості просування обмежені самої прокуратурою (її структурою), природним зменшенням числа місць у міру просування нагору. Звільнення прокурорських працівників ввозяться відповідність до трудовим законодавством. Оплата і соціальний забезпечення прокурорських працівників ввозяться відповідно до закону, включаючи посадовий оклад, і навіть виплати за класний чин і вислугу років. Останніми роками поліпшується матеріальне і соціальний забезпечення прокурорських працівників. Це дозволить залучити у прокуратуру кращі кадри юристів.
По повного праву сказати, що кожен прокурор, прагне виконати свої обов'язки, постійно працює у умовах дефіциту часу й нервового напруги. Цей фундаментальний факт повинні знати як особам, яка хоче бути прокурорами, і особам,формулирующим завдання прокуратури, відповідно і прокурорів.Напряженность праці пояснюється: постійним дефіцитом часу; труднощами планування роботи за виникненні великої кількості ситуацій, потребують швидкого рішення (запити, заяви, раптові події); нестандартністю багатьох завдань, особливо що з економічними відносинами, підтримкою законності банківській сфері, на фондовий ринок, у межах конкуренції, дифузії підприємств тощо. (думка у тому, всі ці питання наважуються лише з позиції приватного права, - оману); конфліктністю відносин, що з розмаїттям та навіть протистоянням інтересів осіб, що є чи які можуть приєднатися до сфері прокурорської діяльності; лобіюванням різних інтересів і наданням постійного тиску прокуратуру. Це, мабуть, чинники, піддаються у принципі не остаточному усунення, але тільки пом'якшенню. Додаткові складно й у через брак нормальної техніки роботи з туристичною інформацією. Усе це вимагає значних витрат праці та часу, високого нервового напруги, рішення багатьох соціально-правових завдань, причому у умовах невизначеності, котрий іноді цейтноту.
Все суспільство складається з різноманітних груп. Залежно від інтересів й положення групи виникає образ прокурорських працівників. Та загалом навряд є, чи серйозні підстави вважати, що авторитет прокурорського працівника, його імідж, образ відповідають завданням й місцю прокуратури у суспільстві. Найімовірніше, саме цим багато чому визначається плинність кадрів, небажання досвідчених юристів проводити цю діяльність. На жаль, багато вчинків прокурорських працівників (необдумані висловлювання, підтримка незаконних діянь, відхилення від виконання власного боргу та інших.) шкодять, передусім, прокуратурі, її авторитету, підривають її можливості поспішають і зменшують ефективність її роботи. Зрозуміло, целегкоустранимие недоліки. Авторитет прокуратури забезпечується її реальними зусиллями щодо забезпечення законності України. Принаймні, робота юристів органів прокуратури є насиченою, вкрай цікавою й корисною є.
